Вишитий рушник Вогонь душі Тараса на домотканному полотні з червоною тамбурною вишивкою, 350х47

           В композиції цього твору втілена триєдність світобудови. Нижня частина рушника: своєрідна передмова, історична основа твору. Це дошевченкова Україна, в якій «неначе люди подуріли, німі, на панщину ідуть» - колоніальна Україна в «тюрмі народів», на грані загибелі. Символічно це передано через образ «загратованих квітів», перевитих чорним гіллям колючого терну.

        Центральна частина – могутнє, буйне Древо життя Шевченка, що виростає з полум’яного серця. Серця Тараса. Кожна деталь Древа в числовому і фігуративному вираженні символізує певні періоди і події, життєві злети і спади. Увінчує Древо велика палаюча квітка, як незгасимий в часі вогонь душі нашого Пророка. Вогонь, що палає для України і українців уже майже два століття.

       Верхня частина це зорі, які символізують майбутнє покоління.

Образною деталлю рушника, покликаною втілювати безкінечність, є обвідка по периметру. Вона вирішена у вигляді двох переплетених гілок: червоної лаврової гілки – слави Тараса; та чорної тернової – його болю, його страждань за долю рідного народу. Вони переплетені і невіддільні одна від одної, як невіддільний біль від слави, як неможлива слава без болю.

      Рушник по стилю і колориту драматично-напружений, динамічний, гострий. Як і постать Шевченка в долі України.