Вишита картина "Симфонія сухої смереки"

«Вона стоїть, як обеліск,

А навкруги життя буяє.

Останні шати вітер зніс,

Із потемнілих тонких віт –

Стоїть голісінька! Але –

Душа оголена співає»

О. Теліженко.

Екологічна криза Закарпаття: суха смерека над ставом води. Але – її оголений чорний хребет демонструє дивовижну симфонію ліній, ритмів, напруги. Це асоціюється з філософією життя людини, соціуму (від молодечого пориву вперед і вгору, через врівноваженість повноліття, до втоми завершеності, яка водночас прагне висоти).

З іншого боку – драма генія, істина краса і значимість якого проявляється, коли він уже за межею буття. Цей трагічний силует на тлі буяння повнокровного життя торкає душу. Це загострений вияв дуалістичності Життя як такого:

«Чорне і біле,

Темне і ясне,

Зло і добро,

Врешті, смерть і життя» О. Т.

Повноколірне багатство реального життя передано через мозаїчний набір відтінків зеленого кольору: від світло-зеленого до темно-глибокої зелені.    

Розмір: 50*90 см.