Придбати
Новини
Статті
!--
Зв’язок

«Мода на вишивку може її і вбити», – Олександра Теліженко

25 Травня 2016 09:29

У День вишиванки журналіст «ІнфоМОСТу» поспілкувався із заслуженим художником України, людиною, яка знає про вишивку все: її справжнє призначення, історію розвитку, символіку, сакральний зміст та духовність. Олександра Теліженко багато років працює в царині декоративно-прикладного мистецтва в стилі «етно-модерн». 

Починаємо розмову із враження мисткині від вранішньої програми на одному з центральних каналів, присвяченої саме Дню вишиванки. Із екрану телевізора дві пані, одна з яких «русскоязична», демонструючи колекції модних вишиванок, почали розповідати глядачам про те, що «каждый елемент имеет значение, приноситсчастье и удачу». Штамп використали, але було очевидно, що глибинного значення символів не знають. 

"Світ не придумав кращого оздоблення одягу, ніж вишивка. Вона і жінка нероздільні. Вишивання продовж усієї ночі, в поєднанні з молитвою (за свідченням християнських літописів) – то найвищий рівень доброчинності. Молитва вічна, загиблена в далекі доісторичні часи, звернена до Вищих Божественних сил. В давнину вона була тайнописом, в якому закодовані універсальні архетипи творення. Це наша прадавня грамота, в кожному знакові-символі якої був код не окремої деталі чи звуку, а цілі образи світобудови, енергетичні поля, магічні ключі. Це – наше Золоте руно. А мовою грецькою слово “вишивка” перекладається як “космос”, –зачитує уривок зі своєї книги «Основи національної культури» Олександра Василівна.

Вишивання називалося висіванням долі. Бо на день вишиванки 17 грудня, яке потім вже стало днем Святої Варвари, відбувались жіночі гадання. Це був священний день…

«З’явилася тенденція експлуатувати вишивку»

Так, вишивка стала модною. Але в цьому процесі є як позитив, так і негатив. Є такий модний критик – Зоя Звиняцковская. Вона сказала: «Зараз з’явилася тенденція експлуатувати вишивку». Тобто не використовувати її головної цінності – духовності. Використання лише зовнішнього, візуального ходу – це деградація самої суті вишиванки.

Погоджуюсь і з професором етнології Марією Чумарною, що мода на вишивку може її і вбити.

Найбільшої шкоди наносить вишивці, як явищу культури, надмірне тиражування, здешевлення завдяки машинам-автоматам, плагіат, піратство. В таких умовах витісняється процес творення. А він в народному мистецтві мотивувася життєвою необхідністю. Сучасна техніка дозволяє  обходитися без творця. Можна скачати з інтернету те, що сподобалося, і вишивати. Добре, якщо це річ музейна, традиційна. А якщо авторська? Саме сучасна авторська річ і стає об’єктом кражі, бо вона адаптована до характеру часу.

Це стосується і ручної вишивки. Зараз вишивають мало не всі. А творять вишивку – одиниці. Бо це не просто. Як показує нам історичний досвід, – найкращий варіант – це коли Майстер працює в співдружності з Художником. Але хто ж про це зараз думає! Зараз потрібно, щоб швидко і дешево. Висока динаміка часу… Якщо творчість – продовження місії Творця на землі, то сам процес вишивання – магічний.

Весь орнамент побудований на комбінації знаків-символів. Якщо людина вишиває значимо символічну річ, вона повинна розумітися на символіці. Це грамота, яку треба знати.

На перший погляд, однакові символи можуть мати різний зміст. Скажімо, є квадрат і ромб. По суті, зовні – це одне й те саме. Проте квадрат – це стабільність, а ромб – врівноважена, але динаміка. Квадрат – це матеріальність,ромб – духовність.

«Якщо не володієш мистецькою грамотою, то краще вишивати троянди»

Окрім того, вишивка – це психотерапія.

Кожна віха світового розвитку відривала людей від світової цілісності. У дохристиянський період людина ще не була відлученою від великого космосу, не впала так у матеріалізм.

Але все в нашому світі символічно. Голка береться трьома пальцями, якими ми хрестимось. На долоні сходяться всі лінії долі. А через руку сходить духовна енергія думки й серця. Через вістря голки, кожний стібок частина цієї енергії вшивається в полотно.

У процесі вишивання відбувається умовне проникнення у всі три рівні світобудови: Права – божественний порядок, Ява – земне, матеріальне, проявлене життя, Нава – світ невидимий, потойбічний. Голка проколює полотно, опускається в Наву, знов проколює Яву, піднімається вверх, повертається в Праву. Тисячі стібків в колоподібному русі. Кожний стібок лягає поряд від попереднього, утворюючи спіраль. А спіраль – символ еволюції світотворення. Таким чином символ, укріплений енергією людською, працює у вишивці.

А якщо не знати символіки, то краще вишивати троянди. Там не нашкодиш. Але це вже не той рівень.

  – У мережі діляться світлинами різних сорочок: хрестик, гладь, вишиванки чорного кольору… Які вишиванки зараз в тренді? І чи є таке поняття взагалі для вишиванки?

– Хрестик– це те, чим ми не можемо хвалитися у плані вишивки. Він привнесений із заходу у кінці 19 століття разом із поширенням капіталістичного виробництва. Узори, що складалися з дрібних квадратиків, були надруковані на упаковках мануфактури фабрикантів Брокара і Риллє.

“Брокар” – вишивка хрестиком червоно-чорних кольорів. Це відносно простий стиль у порівнянні з класичною українською давньою вишивкою білим-по-білому. Він прижився в народних масах, які на той час уже втратили розуміння істинної суті древніх дохристиянських символів, орнаментів. А саме в ті в далекі часи і складалася космічна грамота.

Зараз чоловіки часто носять вишивки нашиті на сорочки. А це вже прокол, це свідчення профанації того, хто носить. Найцінніша вишивка – та, яка виконується по рахунку ниток. Тоді вишивка виростає із переплетення ниток, тоді вона співає. в такій вишивці присутня гармонія тла (полотна) із самою вишивкою. А коли нашито – зв’язок переривається.

«Раніше вишиванка була лише біла.  Зараз в тренді кольорова сорочка із крупними елементами вишивки»

До вишиванки взагалі відбувається то спад інтересу, то підйом. А зараз особливо органічний підйом після подій Майдану. Додалися кольорові ходи, зокрема, вишивка на кольоровому льоні.

Раніше ж вишиванка була виключно на білому полотні.

Ще в університеті хотіла зробити вишивку по чорному. Тоді мені професор сказала: «Дитино, не треба цього робити. Бо біла сорочка, як білий чистий світ і вишивкою розцвітчаний. А чорний – це навпаки». Але мистецтво фарбування відоме здавна. Зверніть увагу, коли фарбують природними барвниками – кольори спокійні, не кричущі, як зараз фарбовані штучними барвниками, – справжні.

Загалом зараз в тренді додільна сорочка, але кольорова із крупними елементами вишивки. Прорив здійснила Віта Кін. Вона на яскравому кольоровому льоні поставила крупну вишивку. І людям сподобалось. Це стало модним. Проте, на мою думку,  така вишивка “забиває” сам образ людини. Але українці почали повторювати. Не утрималась і я. Але свої моделі я вишиваю орнаментами своїх же рушників. На сьогодні просліджується гігантоманія в усьому: великі писанки, трьохметрові ляльки, дев’ятиметровий “Рушник Національної Єдності”. А, може, це наше наближення до космосу?
– Якось ви згадували, що жінки просили вас обрати для них символи для щасливої долі. Допомагало?

– Так, коли ми були в Польщі у місті Щецин, де проводили персональну виставку, одна польська пані Данута, перейнявшись “працюючими” символами, звернулась із проханням зробити їй рушник. Я і створила рушник “Леля” – це наша прадавня богиня жіночої долі.

Інший рушник “на щастя” робила для московської пані. Така красива жінка, але не щастило чомусь. Робила для неї рушник «Червона рута», в який через символи дала єднання двох протилежностей, тобто кохання. Потім став дуже популярним.

– Не раз ви згадували про те, що ваші роботи копіюють. Що ви мали на увазі?

– Так, це “модна проблема”. Вишивають багато, але майже ніхто не творить вишивку, бо це сладно. Є у мене рушник «Тріумф жінки», в ньому вся жіноча суть втілена в символіці. На виставці в Києві одна пані сфотографувала, яка має магазин на Майдані, у Вінниці, Харкові. А потім  зробила бізнес-проект, вишиваючи автоматом великими тиражами на сукнях і блузах древо життя із мого рушника, позиціонуючи себе як талановитий дизайнер. У рекламних показах колекцій одягу брали участь відомі актори. Довелося звернутися до адвокатів. Я на практиці перевірила, що закон “Про захист інтелектуальної власності” працює. Або ж, на сайті української діаспори Скандинавських країн як реклама фестивалю до Дня Незалежності України був поставлений мій рушник «Холодний Яр». Таких випадків безліч. Що з цим робити?.. Це стиль часу – поверховість, імітаторство, втрата відповідальності.

– Бачила на вашій сторінці у «Фейсбуці» згадку про співпрацю із Об’єднаними Арабськими Еміратами. Розкажіть про це.

– Через мережі на мене вийшла красива жінка, лідерка діаспорської організації в Дубаї. З часом наше віртуальне знайомство переросло в дружбу. Я в захопленні, як вони там тримають свою українську позицію, святкуючи кожне народне свято або вшановуючи знакових людей. Нещодавно там проводили благодійний аукціон на підтримку онкохворих дітей. Одним з лотів аукціону став мій рушник.
– Ціни у вас не з дешевих, адже робота кропітка, а вироби – оригінальні. У час підняття патріотичного духу українців клієнтів побільшало?

– Чесно скажу, клієнтів було дуже багато за президента Віктора Ющенка. В плані економічному було легше. Я вважаю, що він зробив поштовх до цього патріотичного руху. До нас приходять за справжністю. Ми – не базар, і ніколи не були ним, сюди приходять по істинні твори, а часом ексклюзивні, неповторні. Ми вимушені підніматися вгору. У наш час вижити мистецькій самостійній структурі дуже нелегко.

– Які країни вже побачили ваші роботи?

– Багато де, в європейський країнах особливо. Можливо, я знаю і не про всі. Є точно в Канаді, Польщі, Бельгії, Америці, в Англії, Скандинавських країнах, Австралії. А рушник національної єдності взагалі вишивали чи не по всьому світу.

– Не так давно відбувся модний показ вашого одягу на підтримку драматичного театру. Скільки вдалося зібрати коштів?

– Думала, це буде ефективніше. Ми передали 4600 грн. Очікували хоча б тисяч 8. Роздали частину запрошень по адміністраціях, але вони люди зайняті… Будучи в приймальні, не означає, що ти потрапив до начальника. Доводилося передавати через секретарів. Я ввважаю, що це був своєрідний тест.

– Чому обрали для показу непрофесійних моделей?

– Найперше – це народ. Мені не подобається, коли в професійних показах дефілюють заморожені королеви і жінки-вамп. Всі під один стандарт. Ми показали людей такими, якими вони є. Бо українці дійсно красиві.

– Не можу не запитати про управління культури, адже на посаду начальника претендував ваш син Тарас. Шкодуєте, що йому не вдалося перемогти на конкурсі?

– Коли Тарас «пролетів», я його привітала. До того, коли Тарас, повернувшись із фронту, маючи фахову освіту і досвід, переповнений бажанням діяти, щось змінювати в нашому світі, зокрема в культурі, – вирішив включитися в цей конкурс, я не заперечувала. Але я знаю, що це за робота. Яка нинішня ситуація в культурі. На ту людину, яка прийде, полетить все каміння.

–Як вважаєте, потрібне обласній культурі управління?Дехто вважає, що заклади культури повноцінні самі по собі і не потребують управителя.

– В області багато досягнень і талановитих людей. Це як родина, кожен може бути самодостатнім, але про всіх дбає батько. Будь-яке об’єднання – це добре, коли ти представляєш всю область –це організовує процес.

– На вас, як завжди, дуже гарна вишиванка. Яка ваша улюблена техніка?

– Це біла лиштва, рахункова гладь доповнена мережкою з настилками. Я вважаю цей вишивки найелегантнішим, така вишивка віртуозна і естетична. Існує більше ста технік цієї вишивки. А взагалі я люблю рушникову тему – це мій головний козир, золота нитка у моїй творчості.

"Мене радує, що багато людей почали вишивати, а ще більше – носити вишиванку. Справжня жива вишивка пробуджує генний код, пам’ять крові. Пробуджує в українцях українськість, а це прискорює розквіт нашої країни".

Олена Шаповал

Джерело: infomist.ck.ua 
© infomist.ck.ua